Випалювання торішньої трави – це злочин проти природи!

Навесні, коли сходить сніг і оголюється ґрунт, а також пізньої осені, влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Суха торішня трава - не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи.

Що примушує людей випалювати траву?

Для дітей молодших трава, котра горить - це забава, розвага. Але про те, чим ця забава може закінчитися, вони не думають. Ті ж, хто старший, часто підпалюють траву з хуліганських мотивів. Якщо говорити про дорослих, то багато хто робить це свідомо, думаючи, що спалювання трави корисне. Вважають за краще випалювати траву й ті, хто лінується прибирати сміття і сухостій вручну. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: В природі усе влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять усьому живому мікросвіту!
Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я. Територію, що звільнилася, захоплять бур’яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, - пластикові пляшки, пакети. Відбувається забруднення повітря важкими металами.
Поширені причини і помилки
- Звичка. Не знаю чому, але усі так роблять.
- Задоволення. Красиво, подобається грати з вогнем, нагадує дитинство, романтично, пов’язано з весною.
- Хуліганство і в окремих випадках піроманія (патологічна, хвороблива, імпульсивна пристрасть до підпалів). Психологи вважають, що піроманія - це хвороба, психічний розлад.
- Прийом агротехніки - спрощення праці, добриво ґрунту, стимулювання росту нової рослинності. Для того, щоб спалити сухостій - стару траву і гілки, не потрібно прибирати сміття і суху траву граблями вручну.
- Недбалі землероби за допомогою вогню прибирають торішню стерню на ріллі, коли восени не скосили її вчасно.
- Агрономи випалюють, щоб орати простіше було - їм зараз потрібно на паливі заощадити, а на потім їм плювати. Недбалі скотарі стимулюють ранню появу трави на пасовищах і очищають сінокоси. Вважається, що це спосіб „прогріти“ ґрунт, внести в ґрунт добрива у вигляді золи, внаслідок чого на випалених ділянках трава нібито з’являється швидше і буде рости краще.
- Контроль за пожежами. Все одно підпалять - краще я перший це зроблю, я простежу. А після мене палити буде вже нічого.
- Захист від кліщів. Багато хто думає, що за допомогою підпалу трави можна позбавитися лісових кліщів і енцефаліту.
- Шляховики і зв’язківці „доглядають“ за смугами відчуження.
- У сільській місцевості випалюють траву заради отримання страховки. Після низової пожежі в лісі призначають санітарну рубку - так вирубують ліс там, де згідно із законом не можна.
- Пияцтво і безладність. П’яні люди випалюють траву, самі не знаючи навіщо. А деякі, і тверезі, кидають недопалки в суху траву - випадково або навмисно.
- Ще палять стару траву і листя восени - для прибирання, і тополиний пух влітку - щоб не заважав.

Чому не можна випалювати траву навесні і до чого це призводить

По-перше: лісові та торф’яні пожежі. Лісова пожежа - це страшне лихо для будь-якого району країни. Окрім втрат вартості самої деревини, витрат на гасіння пожеж, сюди можна віднести втрати від зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості, стану лісів, непридатність для використання їх в рекреаційних цілях та ін. Лісові пожежі знищують звірів, що живуть в лісах, і птахів, знижують приріст деревостоїв, збільшують вітровальність і послабляють лісові масиви, а потім деревостої, що усихають, стають осередком шкідників і хвороб лісу. Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати.
По-друге: руйнування екосистеми. В дикій природі усе передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без пожеж. У нашому кліматі трава перегниває за зиму і не є перешкодою для молодої порості, а з часом перегнивають і гілки. Окрім цього, гілки в траві - прекрасне місце для гніздових птахів.
Під час випалювань вже починає рости трава, квіти. Кущі починають свій активний вегетативний період - тобто ростуть, хоча неозброєним оком цього і не видно. Таким чином, весняні випалювання шкодять траві й кущам. Після випалювань виживає і першою пускається в ріст, заглушаючи ослаблену і майже занапащену іншу флору, найгрубіша, найневибагливіша трава і бур’ян. Гинуть насіння рослин і самої трави над поверхнею землі, на землі і насіння під землею. Насіння кожного виду рослин повинне проходити певний температурний режим для того, щоб зійти. Навіть незначне відхилення від норми може відбитися на їх висхожості. Під час випалювання вони просто гинуть. Виживають лише кореневища рослин, що глибоко знаходяться в ґрунті. Але не усі рослини багаторічні. Багато з них - однорічні і розмножуються насінням. Гинуть багато комах, їх личинки, лялечки. У вогні горять усі живі істоти - сонечка, жужелиці, дощові черв’яки й інші, що винищують різних шкідників саду і городу, й ті, що беруть участь в процесі утворення ґрунту.
Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздових птахів таких як кряква, чирок-тріскунок, чайка, кропив’янка, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник. Гніздовий період цих птахів починається на початку квітня.
При підпалі трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, у тому числі й та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, якраз найцінніший весняний час, коли рослини набирають силу.
У вогні можуть загинути і постраждати тварини, що плазують, земноводні; особливо новонароджені зайчата, їжаки, жаби. При сильній трав’яній пожежі гинуть практично усі тварини, що живуть в сухій траві та на поверхні ґрунту.При весняному випалюванні можуть ушкодитися дерева, особливо їх коренева шийка - дуже вразливе місце прямо над землею. Не говорячи про те, що дерева можуть просто згоріти, обгоріти від сильної температури бруньки, що набрякають весною, а це дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе. Трав’яні пожежі завдають істотного збитку узліссям, підліскам лісу, знищують молоду деревну порість, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах.
Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий - він дуже неприємний людям, їсть очі, неприємно пахне. Алергіки його не переносять. А спалюючи траву в місті, ви спалюєте й ті солі важких металів, що осіли на листі, траві і викачані рослинами з ґрунту - такий дим просто отруйний. До того ж в покладах сухої трави і вітролому часто таїться сміття, у тому числі й не придатне, небезпечне для спалювання - пластикові пляшки і тому подібне. На забруднених радіонуклідами територіях в повітря з вогнем і димом потрапляють радіоактивні речовини, які вітром переносяться на значні відстані.

До уваги студентів та абітурієнтів ОТГ!

Запрошуємо студентів і абітурієнтів Смілянського району Черкаської області взяти участь у соціальній програмі Scholarship.

Головний приз - гранти (стипендія) на сплату року навчання в українському ВНЗ. 

Наразі відкрито 8 номінацій: 

30 000 грн. -  https://gym-training.com/ru/scholarship-ua (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@gym-training.com)

17 000 грн. -  https://kyiv.repair/soczialnaya-programma-scolarship-ot-scz-kiev-remont.html (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship - scholarship@kyiv.repair)

21 500 грн. -  https://nadomu.kiev.ua/start-programmyi-scholarship-ot-kompanii-remont-na-domu.html (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@nadomu.kiev.ua)

20 000 грн. -  https://renix.com.ua/scholarship/ (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@renix.com.ua)

44 000 грн. -  https://www.lumident.kiev.ua/sotsialnaja-programma-scholarship (запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@lumident.kiev.ua)

30 000 грн. -  https://i-fix.ua/education/ (запитання та роботи надсилати на пошту: Scholarship@i-fix.ua)

18 000 грн. -  https://seoquick.com.ua/scholarship-ua/ (запитання та роботи надсилати на пошту: lily@scholarship.events або через форму зворотного зв'язку)

10 000 грн  -  http://nsdgroup.com.ua/socialnaja-programma-scolarship-ot-kompanii-nsdgroup-na-grant-dlja-oplaty-obuchenija/ ( запитання та роботи надсилати на пошту: scholarship@nsdgroup.com.ua)

Участь повністю безкоштовна. 

Ми оплачуємо навчання в усіх закладах, як приватних, так і державних, а також прагнемо знайти талановитих молодих спеціалістів. 

Будемо дуже вдячні, якщо Ви зможете розмістити інформацію про соціальну програму на Вашому сайті vddl-osvti-kulturi-ta-ohoroni-zdorovja.mozello.com

З повагою 

Лілія Ярмоленко, куратор соціальних і благодійних проектів.

День європи 2019

Де́нь Євро́пи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р. 

Історія свята

Рада Європи святкувала однойменне свято у день свого заснування 5 травня 1949 р. до 1964 р.

Європейський Союз затвердив 9 травня як День Європи на саміті в Мілані 1985 р., вирішивши увічнити день проголошення Декларації Шумана. Також 9 травня вважається Днем народження Європейського Союзу.

В Україні

Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003.

День Європи в Україні відзначається у третю суботу травня. День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Традиційно урочиста церемонія відкриття Дня Європи проходить у Києві. На Хрещатику облаштовується так зване «Європейське містечко» за сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС.

Таке містечко складається з павільйонів, що представляють Україну, кожну державу-члена ЄС, Європейську Комісію та міжнародні організації. У павільйонах презентується географія, культура, історія найбільших міст держав-членів ЄС, організовуються публічні дебати з послами та представниками української влади, проводяться вікторини з європейської тематики та мовні курси, облаштовуються «куточки національних страв» тощо.

Традиційно протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.

Україна — єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи.

З 6 по 12 травня 2019 року - Тиждень безпеки дорожнього руху

День Національної гвардії України

26 березня – яке сьогодні свято та що не можна робити в цей день

В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця.

Його встановлено рішенням Верховної Ради від 17 січня 2017 року з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

У БЕРЕЗНІ — РІЧНИЦЯ ПРОГОЛОШЕННЯ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

76 років тому, у березні 1939 р., українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.

 

Український інститут національної пам’яті звернувся до медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозицією відзначити 15 березня День Незалежності Карпатської України та вшанувати пам'ять її оборонців, які у 1939 році стали на захист проголошеної української державності на Закарпатті проти військ авторитарної Угорщини. 

 

В ніч на 15 березня 1939 року у місті Хуст була проголошена незалежність Карпатської України. Тієї ж доби союзниця гітлерівської Німеччини Угорщина розпочала загальний наступ. Незважаючи на героїчний збройний опір нечисельних загонів Карпатської січ, ворога зупинити не вдалося і Карпатська Україна була окупована. 

 

Карпатська Україна є прикладом прагнення українців до розбудови державності навіть у несприятливих зовнішньополітичних умовах. Українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії ворога — вважають в Українському інституті національної пам’яті.

 

“Українські землі перебували в епіцентрі подій впродовж Другої світової війни. За відсутності власної держави українці часто були змушені воювати за чужі інтереси, тому Друга світова стала однією з найбільших трагедій в Україні у ХХ столітті, — говорить Голова УІНП Володимир В’ятрович. — Лише в структурах українського визвольного руху, зокрема у Карпатській січі та Українській повстанській армії, вони мали можливість боротися за незалежність. Завдяки людям, що стали на захист своєї землі у вкрай несприятливих умовах, сьогодні спротив агресору чинить українська держава — наша армія та все суспільство. І це є найпевнішою запорукою того, що трагічні події минулого більше не повторяться”.

 

Український інститут національної пам’яті розробив інформаційні методичні матеріали, у яких наведено історичну довідку, перелік публікацій, а також список науковців, що спеціалізуються на тематиці Карпатської України.

 

Український інститут національної пам’яті на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.

 

 

Історична довідка: 

 

Територія Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь увійшла до складу Чехо-Словацької Республіки після завершення Першої світової війни. У 1938 році чехо-словацька влада пішла на поступки самостійницьким вимогам українців, і 11 жовтня в Ужгороді постав перший автономний уряд Підкарпатської Русі, який невдовзі очолив Августин Волошин – греко-католицький священик і директор учительської семінарії.

 

Для захисту краю 9 листопада 1938 р. в Хусті була створена Організація народної оборони «Карпатська січ», що нараховувала 10-15 тис. членів, з яких військовий вишкіл пройшли 2 тис. осіб. В рамках Карпатської січі функціонували жіночі відділи.

 

В ніч на 14 березня 1939 р. перші угорські підрозділи вступили на територію Карпатської України. Тоді ж А. Волошин проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Рішення було закріплене на засіданні Сойму 15 березня 1939 р., який також обрав Волошина президентом та затвердив державні символи (синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та тризуб св. Володимира Великого у сполученні з гербом Закарпаття). 15 березня Будапешт запропонував Хусту включити територію Карпатської України до складу Угорщини. Волошин відмовився, тож угорці вирішили атакувати. 

 

Найбільш кровопролитні зіткнення відбулися на Хустському відтинку фронту, кульмінацією став бій на Красному полі 16 березня 1939 р. Тут карпатські січовики разом з українцями чехо-словацької армії та молоддю зі Севлюської учительської семінарії організували оборону проти регулярної угорської армії з танками, літаками, артилерією та важкою зброєю. Їм вдалося вдень затримати агресора, проте вже ввечері столиця Карпатської України впала. Наступного дня угорці захопили Рахів, в 18 березня був взятий останній пункт оборони січовиків – Воловець. Проте із повною окупацією боротьба не завершилася: потужний партизанській рух діяв до кінця травня 1939 р., а поодинокі підпільники – до січня 1940 р.

 

Загалом під час окупації території Закарпаття угорськими військами збройні сили Карпатської України провели близько 22 великих і малих боїв. Утрати січовиків у них становили до 1,5 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Втрати противника склали від 100 до 200 убитими та до 500 пораненими. Після поразки Карпатської України ще 4,5 тис. патріотів стали жертвами угорського терору.  

 

Прес-служба 

Українського інституту національної пам'яті

 

Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва Олександр Блестів («Гайдамака»). Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст

 

Учасники маніфестації на честь 20-річчя злуки ЗУНР та УНР в Хусті. 22.01.1939 р. Саме в Карпатській Україні день злуки був вперше відзначений на офіційному рівні.

 

Угорські танкетки на вулицях Хусту. 16 березня 1939 р.

 

Угорські вояки з польським офіцером прикордонної служби (спереду) після розстрілу січовиків-галичан на Татарському перевалі поблизу с. Ясіня. Березень, 1939 р.

 

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Відповідно до Указу Президента України від 11.02. 2004 року 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Цей день не випадковий, він приурочений до річниці виведення військ СРСР із Афганістану. Плин часу не затьмарив спогадів про цю війну, пам’ять продовжує нагадувати про ті жахливі часи. За десять років майже сто п’ятдесят тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». Їх активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу.

Вшановують в Україні й усіх тих, хто брав участь в інших війнах. Зараз у Збройних силах України служить близько 20 тисяч військовослужбовців, що виконували інтернаціональний обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба, Балканах та в багатьох інших «гарячих точках».

Куди б не закидала доля наших земляків, яким доводиться брати участь у військових операціях, вони завжди з честю виконують свій ратний обов’язок та є гідним прикладом людської відданості, героїзму й мужності.

Сьогодні їх безцінний бойовий досвід потрібний для підготовки наступних поколінь миротворців, адже наша держава і надалі продовжує виконувати свою благородну місію та робить значний внесок у забезпечення миру та добросусідських відносин між країнами світу. 

19 грудня - День святого Миколая

Дев'ятнадцятого грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас. 

 Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. 

Народні традиції на Миколая

Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"

На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.

В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця. 

Народні прикмети: 

• Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
• У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
• Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
• Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
• Морозяний день - на уроду хліба й городини.
• З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
• Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
• "Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"

«16 днів проти насильства»

День Гідності та Свободи: історія і традиції свята

День Гідності та Свободи встановлений Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року.

Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

З чого все почалося

22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів. Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і добилися повторних виборів.

Через рік, у листопаді 2005 року, Ющенко заснував свято – День Свободи.

Однак, влада, встановлена в Україні на той момент, так і не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї народом.

Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. Він скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності Указом від 30 грудня 2011 року.

У листопаді 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Три роки тому, увечері 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протести відбулися також у Львові та Харкові.

Потім відбувся загальностудентський страйк, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

У ніч з 21 на 22 лютого Янукович втік з України, а Росія незабаром анексувала Крим та без оголошення війни вторглася на Донбас.

День Гідності та Свободи 2018

Традиційно в цей день люди поминають загиблих під час революції, приносять квіти і лампадки до пам’ятних місць, організовують виставки та акції.

21 листопада - День святого Михайла

День святого Михайла, або Собор святого архистратига Михаїла, відзначають 21 листопада.

Починаючи від Мономаховичів (1125 р.), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах.

Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.

Існує дуже поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архистратига Михаїла. Щоб урятувати, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його. Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але архистратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину він уб'є та дасть їй царство небесне, а чортові все одно — непереливки! Так чорт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб'є.

А за одною старою легендою, одного разу звичайний мисливець випадково вбив у лісі чорта. До нього з'явився святий Михайло та запропонував виконати будь-яке бажання мисливця. Той забажав обмінятися зі святим Михайлом рушницями. Трохи повагавшись, Михайло погодився на такий обмін. Одну умову поставив святий: якщо мисливець передумає та схоче обмінятися рушницями назад, то мусить прийти на те саме місце.

І почало цьому мисливцеві так щастити на полюванні, що годі й казати! Тільки кожного разу, як він із цієї рушниці стріляв, такий грім над землею лунав, що люди лякалися. От і власник рушниці нарешті вирішив позбутися магічного подарунка, щоб лихо не накликати на свою голову. Пішов на зазначене місце та й обмінявся рушницями із святим Михайлом назад. Але й колишня його старенька рушниця тепер теж набула чарівних властивостей! І мисливська удача не покидала вже його довіку.

21 листопада часто випадає перший сніг, тому й прикмета: “Михайло на білому коні приїхав”.

Народні прикмети:

• Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
• Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.
• Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
• Якщо Михайло дощем служить - добру й суху весну ворожить.
• Іній - на великі сніги, а туман - на відлигу.
• Якщо відлига - не жди санного шляху до Миколи.
• Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
• День на Михайла похмурий і на деревах іній - до хорошого врожаю.
• Від Михайла зима морози кує.
• Як Михайло закує, то Микола не розкує.
• Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.

Відведи маму, сходи з дружиною, розкажи сестрі: стартував проект по боротьбі з раком молочної залози

В Україні стартував масштабний проект з боротьби з раком молочної залози під назвою "Відведи маму, сходи з дружиною, розкажи сестрі". Мова йде про візит до мамолога. Це обстеження, яке необхідно проводити лише один раз на рік, і яке може врятувати життя жінок. Це погляд на серйозну проблему з іншого боку. Найвідоміші, найавторитетніші і найшанованіші чоловіки України закликають подбати про здоров'я своїх близьких жінок. Всього один візит до мамолога на рік може вберегти жінку від онкологічних захворювань грудей.

Першим героєм проекту став експерт з системного розвитку особистості, почесний професор бізнес школи "Синергія" Іцхак Пінтосевич.

Чоловіки не можуть стояти осторонь, коли мова йде про здоров'я близьких жінок.

Жінки так багато віддають - турботи, уваги, часу, і ставлять на перший план сім'ю, чоловіка, дітей, іноді забуваючи або відкладаючи на потім турботу про себе. Прийшов час це змінити. Ми не можемо дозволити українкам помирати через несвоєчасну діагностику.

Приєднуйся до проекту і ти! Відведи маму, сходи з дружиною, розкажи сестрі. Поділися цією статтею в соціальних мережах з хештегом #promise2care - і нехай ще більше людей дізнається, як попередити це захворювання.

Мета проекту - сформувати в Україні культуру профілактики онкологічних захворювань грудей і відповідальності за своє здоров'я. Відвідавши лікаря всього раз на рік, кожна українка може бути впевнена, що вона здорова. Якщо ж захворювання виявили на ранній стадії, то в 96% випадків можна вилікуватися і жити щасливим здоровим життям - без раку молочної залози.

Реалізація стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні

З днем туризму

Дорогі працівники бібліотек!

30 вересня наше суспільство віддає данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням. ХХІ століття, визнавши одним із своїх головних пріоритетів вільний обмін і доступ до інформації, об’єктивно поставило професію бібліотекаря у перший ряд найнеобхідніших і актуальних.

Сердечно вітаємо Вас із святом, бажаємо нових творчих досягнень, міцного здоров’я, особистого щастя Вам і Вашим родинам!

День села Куцівка) 29 вересня 2018 року

Святкування дня громади

ЛАСКАВО ПРОСИМО! Раді вітати Вас на нашому сайті!